Втрата близької людини – хворобливе і нелегке випробування для дорослих, а для дітей, які вперше стикаються зі втратою, це може виявитися настільки ж бентежним, як і сумним. Ми розповімо про кілька способів підтримати дітей, а також про те, чого можна очікувати, коли вони сумують.
Мотивація учнів млодших класів. Вчитель, приходячи до класу, дає дітям знання. Це його основний обов’язок. Але учням, особливо в молодших класах, ще важко зосередити свою увагу на чомусь одному. Їм хочеться грати та веселитися, а не вчити нудний матеріал. Але є багато варіацій, як зробити відвідування занять не похмурим обов’язком, а цікавим та корисним проведенням часу.
Дитяче «не хочу» – це опір у формі реву, вибуху, істерики та впертості на рівному місці. Іноді батьків накриває розпач — здається, що цей кошмар ніколи не закінчиться.
Звичайно, дитина виросте, тож тримайтеся. А поки що ми зібрали повний перелік дитячих «не хочу» та адекватних дорослих відповідей на них. Як розмовляти з «великим Нехочухою», нагадує Монтессорі
Гаджети. Цифровий світ накладає відбиток на особистість дитини. Багато яскравих образів, надлишок інформації, онлайн-ігри, стрічки в соцмережах – все це знижує здатність мислити системно і погано позначається на успішності. Щоб розвинути у школяра здатність до аналізу та логіки, не позбавляючи його доступу до гаджетів, важливо стежити за якістю споживаного контенту,
Мозок найбільш пластичний і сприйнятливий до змін саме в ранньому віці – особливо це стосується періоду до 10 років. Але навіть у підлітка нові нейронні зв’язки формуються у кілька разів активніше, ніж у дорослої людини: мислення, творчі навички, почуття починають розвиватися вже після трьох років, і основну роль у цьому процесі грає довкілля. Сьогодні взаємини дитини з нею багато в чому визначають гаджети.
Підлітковий вік. Максиму одинадцять, і він став сильно з нами сперечатися, – зі мною та з дружиною. З будь-якого питання має свою думку, і він упоперек. Це радісно, тому що син росте розумним, але небезпечно, тому що ми можемо втратити контроль над нашою дуже-дуже живою дитиною. Це небажано. Що робити?
Дитяча психологія: молодша дитина ображається на старшу. Захист особистих кордонів – важливий етап у розвитку дітей. Але що робити, якщо дошкільник накопичує образу, яку потім виражає у вигляді пасивної агресії? Як допомогти дитині зрозуміти і висловити свої почуття?
Ви не можете скопіювати вміст цієї сторінки