Хаммурапі – вавилонський царь

Хаммурапі – вавилонський цар  та його закони. Всесвітня історія, 6 клас. Відкритий урок.

Мета уроку:

• показати значущість появи законів посилення Вавилонського царства;
• підвести учнів до розуміння того, що Хаммурапі;
• захищаючи у цих законах інтереси широких верств населення, відстоював, передусім, інтереси рабовласників;
• розвивати логічне мислення; продовжити роботу з формування історичних понять.

Хід уроку:

1.Повторення вивченого.

Робота з карткою.

А) З якою найдавнішою країною ви познайомилися?

Б) Де вона розташована?

В) Чому так називається?

Г) Доведіть, що у цій країні склалася землеробська цивілізація?

Д) Що було спільного в природних умовах у Єгипті та Дворіччя? У чому різниця?

Історичний диктант: Осіріс, Урук, ієрогліфи, астрономія, жерці, сфінкс, Геродот, саркофаг, Бастет.

Усно:

А) Розкажіть про господарство мешканців Межиріччя.

Б) Яку роль грала фінікова пальма? Чому її називали «деревом життя»?

В) Яку роль грала глина?

Г) Чим відрізнявся лист мешканців Дворіччя від листа єгиптян? Як воно називалося?

2. Нова тема.

Місто Вавилон.

Внаслідок боротьби між містами-державами відбулося піднесення Вавилону, якому судилося стати на багато століть основним центром у долині Тигра та Євфрату і затьмарити своїм блиском більш давні міста.

Завдання: Знайдіть це місто на карті. Визначте словами його місцезнаходження.

Вчитель:

Вавилон був розташований на березі Євфрату, де обидві річки близько підходять одна до одної. Тут знаходилося перехрестя річкових та сухопутних доріг. Царі Вавилона багатіли внаслідок торгівлі.

Якби ми опинилися в річковому порті Вавилона, то побачили б безліч судів. Дуже незвичні вони для наших очей!.. Дерев’яних суден зовсім мало (ліс доріг), зате багато великих човнів із очерету із загнутими носом та кормою.

Ось пристає до причалу пліт. Однак зроблено його не з колод, а зі шкіряних мішків, надутих повітрям. Вавилонці пов’язували кілька мішків між собою. Поверхню плоту вистилали очеретом. Такий пліт міг витримати важкий тягар.

Зрештою, видно зовсім круглі судна. Їхній каркас зроблений з очерету і обтягнутий шкіряним чохлом. Щоб вода не проникала всередину чохла, шви промазували асфальтом (природною смолою, яку видобували із землі).

У вавилонському порту шумно і людно: одні судна розвантажуються, інші перебувають під навантаженням.

Запитання: Прочитайте п. 1 і ось і дайте відповідь, що продавали купці, що припливли до Вавилону?

Що вони купували у Вавилоні?

2) Цар Хаммурапі.

Найбільшої могутності досягає Вавилон за царя Хаммурапі (1792-1750 рр. до н.е.), який виявив себе досвідченим і вмілим дипломатом, законодавцем, мудрим правителем.

Питання: Незнаючи про його заслуги, чи можемо ми підтвердити цю думку, знаючи роки його правління?

Які його заслуги?

• За нього територія держави значно збільшилася.
• Він установив закони, єдині для вавилонського царства.

Про це дізналися зі знахідки. Подивіться на малюнок. Археологи знайшли зроблений із чорного каменю стовп, на якому висічені клинописними знаками закони. На малюнку відтворено верхню частину стовпа: стоїть цар Хаммурапі, а перед ним сидить бог сонця та справедливого суду Шамаш, який вручає цареві жезло – знак влади. Виходить, що Хаммурапі править і судить з волі бога.

Кого ж судили і за що карали за законами Хаммурапі? Кого вони боронили? Розглянемо кілька сюжетів.

Закони Хаммурапі.

Сюжет перший.

Уявіть собі, що біля міських воріт просто просто неба, в тіні пальм засідає суд. Похмурі стражники спираються на бойові сокири. Навколо стоять обвинувачі та обвинувачені, юрмляться роззяви. Йде розбір скарг. Жрець з голеною головою привів худого бідняка.

– Це ти викрав одяг богині Іштар? – грізно запитує суддя.

– О, пане, – ледве чутно лепече нещасний. – Злі демони помутили мій розум. Бідняку ​​краще померти, ніж жити. Розповім про все без таємниці.

Вночі я йшов повз храм богині Іштар і згадував. Коли в моїй хаті був хліб, то не було солі. Коли була сіль, то не було хліба. Все життя мене мучив голод… «О, змилуйся наді мною, добра богиня Іштар», – молився я і ввійшов до храму. Усередині було порожньо та тихо. Поруч із статуєю богині горіли світильники. Здавалося, сама Іштар випромінювала світло. Мені здалося, що богиня лагідно кивнула головою, наче подала знак. Я підійшов ближче і почав знімати зі статуї дороге покривало. А в голові майнула думка: у богині безліч одягу, а я голий і вмираю з голоду!

На ринковій площі я віддав дорогоцінну тканину за мішок солодких фініків. Тут пролунав крик: «Злодій!.. Ти заплатиш за святотатство!»

Суддя вислухав обвинуваченого та виніс вирок.

Ця сумна історія записана понад 3,5 тис. років тому на глиняній табличці. Щоправда, кінця історія не має і ми не знаємо про подальшу долю обвинуваченого.

Завдання.

Спробуйте, користуючись витримкою із законів Хаммурапі в підручнику, припустити, яке покарання зазнав злощасний бідняк?

Учні (читають): «Якщо людина вкрала майно храму, вона має бути страчена».

Сюжет другий.

Уявіть собі, що купець із півночі привіз у Вавилон будівельний ліс. Вигідно його продав і збирається у зворотний шлях. Перед відплиттям іде він вулицею і бачить: біля кабачка стоїть молодий раб.

– Що ти тут робиш?

Мій пан зайшов усередину випити холодного пива, а мені наказав чекати його в тіні пальм.

Ти тямущий і слухняний раб, – продовжує купець, – але твій пан, як бачу, погано поводиться з тобою. Ай-ай-ай, який багряний шрам на твоїй спині! Невже від удару?

Купець нахиляється до раба і шепоче йому у вуха:

– Вигідне діло пропоную: мені треба відпливати, та хвороба звалила керманича. Хочеш замінити його? На півночі я дам тобі волю. Раб погоджується. Купець відводить втікача з собою, обидва сідають на корабель і відпливають.

Познайомтеся із наступним законом:

«Якщо людина вкрала осла, вівцю чи раба, він має бути страчений».Питання: Яке ж покарання чекає на купця, згідно із законом Хаммурапі, якщо його зловлять?

-Чому ж за крадіжку осла та раба карають однаково? (Раб – чужинець не вважався людиною, він був лише живою річчю; його називали «не піднімаючий очей»)

Вчитель: Прочитаємо вголос п. 4 «Закони про рабів»

Яким було становище рабів? Чи вважали їх за людей? Чому?

Дещо іншим було становище рабів-боржників.

Завдання:

-Давайте прочитаємо і дізнаємося, як же бідняки ставали рабами-боржниками?

Запитання:

– У чому різниця в положенні раба-чужоземця та раба-боржника?

– Чому закон захищає не рабовласника, а раба-боржника, обмежуючи термін його рабства?

Цар був зацікавлений у тому, щоб селяни і ремісники ставали рабами, таким чином вони платили податки в царську скарбницю, служили в армії, працювали на спорудженні гребель та будівництві будівель тощо.

Висновок: закони Хаммурапі встановлюють різницю між рабами-чужеземцами і рабами-боржниками.

Запишіть самостійно поняття «лихвар», «оренда», дайте їм визначення.

Оренда – частина майна (земля, сад, худоба), що дається у користування тимчасово.

Лихвар – багатій, що давав своє майно бідняку ​​в борг «на зріст».

Таліон.

Особливістю судовика Хаммурапі стала та обставина, що поряд з різними видами страти та досить значними штрафами в ньому при призначенні покарань досить широко використовувався принцип рівної відплати, або таліон (тобто «око за око, зуб за зуб» тощо)

Завдання: Знайдіть в підручнику статті, де реалізується цей принцип відплати.«Якщо людина вибила око людині, їй самому слід виколоти око!»

– Як ви оцінюєте таке покарання? Чи здається вам воно справедливим?

Зовні здається справедливим, щоб постраждала сторона не завдала більшої шкоди, ніж та, яку зазнала сама. Однак такі способи покарання є примітивними, бо подвійне зло не може перетворитися на добро. Таліон здатний лякати, але не реалізує інших цілей покарання – відшкодування шкоди та виправлення самого правопорушника. У наші дні правосуддя здійснюється лише судом і лише на основі законів, ухвалених народними обранцями (депутатами парламенту). До того ж основі законів лежить принцип гуманізму, тобто. покарання, що застосовуються до особи, яка вчинила злочин, не можуть мати на меті заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності.

Висновок.

Серед більш ніж трьох тисяч рядків, висічених на кам’яному обеліску з текстом Законів та виявлених на початку минулого століття французькими археологами, є такі слова:

«Щоб сильний не ображав слабкого, щоб сироті та вдові виявлялася справедливість …щоб утиснутому виявляюся справедливість, я накреслив мої дорогоцінні слова на моїй стелі і поставив перед зображенням моїм, царя справедливого.

 (…)

Майбутнім часом, навіки! Цар, який буде в країні, нехай дотримується справедливих слів, написаних мною на моїй стелі, хай не змінить він судових рішень країни …нехай вигубить у країні своїй беззаконних і злих, нехай дасть благоденство своїм людям».

 Закріплення.

Підіб’ємо підсумки сьогоднішнього заняття:

• Закони Хаммурапі (1792 до н.е.) – правила, обов’язкові всім жителям країни.
• Наявність писаних законів – найважливіша ознака держави.
• Закони Хаммурапі регулюють усі сторони життя, захищають права власності, встановлюють різницю між рабами-чужеземцами і рабами-боржниками.