День космонавтики. Вікторина 9 клас

День космонавтики. Вікторина 9 клас

Мета: створення умов для збагачення знань учнів про історію свята «День космонавтики».

Завдання:

• познайомити учнів із історією виникнення свята;
• розвинути пізнавальну активність учнів, спонукати подальший інтерес до вивчення події.

Хід уроку.

Вчиталь:

Весна багата на чудові свята, але один з них особливо дорогий серцю. Це День космонавтики, який святкується вже понад п’ятдесят років. Традиційно в школах проводять вигоні години, приурочені до цього дня.

Ведучий 1.

12 квітня 1961 року. Перша людина полетіла у космос. То був громадянин СРСР Юрій Олексійович Гагарін. Свій політ тривалістю 108 хвилин він здійснив на космічному кораблі “Схід -1”.

Ведучий 2.

Через рік, 9 квітня 1962 року на пропозицію Германа Тітова, іншого космонавта, свято День космонавтики було затверджено Президією Верховної Ради СРСР.

До речі, Герман Тітов був другою людиною, яка підкорила космос, і досі залишається наймолодшим космонавтом, який побував на земній орбіті.

Ведучий 1.

Першою жінкою у космосі стала Валентина Терешкова. Свій політ вона здійснила 16 червня 1963 на космічному кораблі «Схід-6».

Ведучий 2.

Професія – космонавт таїть у собі багато небезпек. За весь час польотів у космос загинуло 22 космонавти. Героїзм цих людей викликає повагу та захоплення.

Ведучий 1. Задає питання вікторини.

Ведучий 2. Уточнює відповіді, робить поправки та коментарі.

Вікторина молодого космонавта.

Запитання:

1. Хто з учених став основоположником космонавтики?
2. Назвіть видатного конструктора ракетно-космічних систем, з ім’ям якого пов’язані перші перемоги у освоєнні космосу.

3.Яка дата стала початком космічної епохи людства?

4. До якої події присвячено святкування Дня космонавтики?

5.Назвіть перші видатні досягнення вітчизняних фахівців у освоєнні Місяця.

6.  Якщо із Землі на Місяць відправити контейнер вагою 120 кілограмів, то скільки людей необхідно виділити на Місяці для перенесення цього вантажу?
7. Чи може на Місяці працювати барометр-анероїд?
8.  Чи можна орієнтуватися на місячній поверхні за допомогою компаса?
9.  Скільки часу горітиме сірник на Місяці?
10.  Чи можна на поверхні планети Венера орієнтуватися по Сонцю та зіркам?
11. Космонавт, перебуваючи на Марсі, розглядає зоряне небо. Чи зміниться малюнок сузір’їв, знайомий космонавту за спостереженнями із Землі?
12. Чи можна вивести корабель-супутник на орбіту, що лежить над Полярним колом?
13.  Чи можна вивести штучний супутник Землі на таку орбіту, щоб він «завис» над якоюсь точкою земної поверхні?
14.  Якщо припустити, що в космосі, в умовах невагомості, із блоків, що важили на Землі сотні кілограмів, монтується орбітальна станція, то чи мають космонавти побоюватися бути затиснутими між цими блоками?
15. Космонавту в польоті потрібно займатися фізичними вправами. Чи можуть для цього стати в нагоді гантелі, еспандер?
16. Яка планета відома під ім’ям ранкової чи вечірньої зірки?
17.  Чи можна відрізнити планету від зірки неозброєним оком?
18.  Де можна побудувати будинок, усі сторони якого були звернені на північ?

19.У чому різниця між метеором та метеоритом?

20. Коли ми ближче до Сонця, взимку чи влітку?

21 Як розрізнити на вигляд серп зростаючого Місяця від спадного?

22 Назвіть п’ять дійових осіб науково-фантастичних романів про освоєння космосу.

Відповіді на вікторину юного космонавта

1. К. Е. Ціолковський.
2. Академік С. П. Корольов.
3. 4 жовтня 1957 року. Цього дня в СРСР було виведено на орбіту перший у світі штучний супутник Землі.
4. День космонавтики у нашій країні відзначається 12 квітня. Цього дня 1961 року Ю. А. Гагарін на кораблі-супутнику «Схід» здійснив перший космічний рейс в історії нашої планети.
5. 1959 – доставка вітчизняних вимпелів на Місяць, фотографування зворотної сторони місячної кулі; 1966 – здійснення м’якої посадки на місячну поверхню, створення першого супутника Місяця.
6. Не більше двох, оскільки сила тяжіння на Місяці у 6 разів менша, ніж на Землі.
7.  Цей прилад на Місяці не діятиме, оскільки на його поверхні немає атмосфери.
8. Не можна, тому що у Місяця відсутнє магнітне поле.
9.  Спалахне лише головка сірника, що містить у своєму складі кисень. Звичайне горіння у безповітряному просторі неможливе.
10.  Не можна, оскільки небо Венери вкрите сильним шаром непрозорих хмар.
11.  Малюнок сузір’їв мало зміниться, оскільки відстань між Землею і Марсом мізерно мало проти відстанню до зірок.
12.  Не можна. Адже супутник рухається навколо центру маси планети, і, отже, його орбіта має лежати у площині, що проходить центр Землі.
13.  Можна. Для цього необхідно вивести супутник на кругову орбіту, що лежить у площині екватора, та повідомити йому швидкість у напрямку обертання Землі. На певній висоті (близько 40 000 км) кутова швидкість обертання супутника збігається з кутовою швидкістю обертання Землі навколо осі. Кругова екваторіальна орбіта, що лежить на такій висоті, називається стаціонарною.
14. У стані невагомості тіла втрачають вагу, але не масу. Тому при зближенні двох досить потужних блоків необережний космонавт ризикує бути роздавленим.
15.  Гантелі в умовах невагомості використовувати не доцільно, тому що вага вони втратять, а їхня маса мала; зате еспандер з успіхом можна використовувати і в невагомості – адже фізичні зусилля доводиться застосовувати при розтягуванні пружин.
16.  Венера.
17.  Зірки мерехтять, а планети світять рівним світлом.
18.  На південному полюсі.
19. Метеор – атмосферне явище (згоряння космічних частинок у повітрі); Метеорит – небесний камінь, що впав на Землю.
20.  Взимку північної півкулі. Земля знаходиться в перигелії, тобто в найближчій до Сонця точці своєї орбіти.
21. Якщо Місяць видно у вигляді букви «С», то це старий Місяць.
22.  Можна назвати, наприклад, такі імена: Мішель Ардан і містер Барбікен з роману Ж. Верна «З гармати на Місяць», Кейвер – з роману Г. Уеллса «Перші люди на Місяці», Гусєв – з роману А. Толстого «Аеліта », Ерг Нор із роману М. Єфремова «Туманність Андромеди», Горбовський, Валькенштейн, Персі Діксон із романів Аркадія та Бориса Стругацьких.