Хімічний опік – перша допомога

Хімічний опік вважається одним із найнебезпечніших, тому що при його впливі на шкіру може пошкодитися не лише зовнішня оболонка шкіри, а й внутрішні тканини. Процес ураження шкіри відбувається практично так само, як і у випадку з термічним опіком. Спочатку з’являється невелике почервоніння, після чого на поверхні шкіри виникають бульбашки з рідиною, а при третій стадії опіку відбувається роз’їдання шкірних покривів та підшкірних тканин. При цьому боротися з хімічними речовинами набагато складніше, ніж із вогнем та гарячими предметами. Якщо при термічному опіку необхідно якнайшвидше прибрати вогонь або предмет, який уражає тканини, то при хімічному опіку необхідно врахувати той факт, що ці речовини можуть бути різного походження і боротися з ними потрібно різними способами.

Перша допомога – видалення речовини з поверхні шкіри:

• Якщо це порошок, то його можна струсити серветкою;
• Після цього необхідно зняти з себе весь одяг;
• Уражені ділянки промити під проточною водою щонайменше п’ятнадцяти хвилин.

Якщо на поверхню шкіри потрапив саме хімічний порошок, який викликає опіки, то його потрібно насамперед струсити, тому що при контакті з водою він може дати ще більшу реакцію. Також варто уникати обробки поверхні ураженої шкіри будь-якими препаратами від опіків, оскільки взаємодія речовин може призвести до погіршення стану хворого.

Коли рана буде промита, на її поверхню накладається чиста тканина, яку потрібно спочатку зволожити. Це допоможе уникнути падіння на шкіру бактерій, які викличуть інфекцію. Вже поверх цієї тканини можна додати холод.

При хімічному опіку заборонено:

• Торкатися руками до уражених ділянок шкіри;
• Прибирати прилиплий ділянки одягу;
• Класти на відкриту рану щось холодне чи вату;
• Обробляти поверхню рани йодом, зеленкою, кремами та різними мазями від опіків, так само перекисом водню;
• Коли необхідно звернутися до лікаря:
• Якщо на поверхні шкіри виникли пухирі;
• Площа ураженої шкіри дуже велика і обробити самостійно її неможливо;
• При опіках очей, обличчя, промежини чи шиї;
• Якщо виникли такі ознаки, як нудота, блювання, підвищена температура тіла.

При зверненні до фахівця варто взяти з собою невелику кількість зразка хімічної речовини, тому лікар визначить ступінь його агресивності та швидше проведе лікування. Варто зазначити, що речовина може бути кислотна або лужна, саме від цього і залежатиме, як правильно хворому надати першу допомогу, і як ефективно видалити хімічну речовину з поверхні шкіри або з рани.