Видатні живописці Іспанії
Наступну мандрівку ми здійснимо до Іспанії. Підґрунтям мистецтва цієї країни стали карфагенська та еллінська культури. Але упродовж восьми віків (VІІІ-ХV ст.) християнська культура Іспанії зазнавала впливу Сходу.
Підкорений народ, який вів невтомну смертельну боротьбу за визволення своєї батьківщини, запозичив у свого ворога мову його мистецтва. Мавританське мистецтво, що панувало на півдні Іспанії в ХІ – ХV ст., склалося на основі злиття художніх традицій арабів, берберів та вестготів
Мавританському стилю притаманні мечеті з внутрішнім двориком, живописні палаци, керамічна і скляна мозаїка, вітражі, кольоровий мармур.
Для оздоблення будівель і предметів декоративного мистецтва характерний орнамент, насичений рослинними і геометричними фрагментами
Проте іспанська культура ніколи б не досягла самостійного розквіту, якби вона асимілювалася з культурою Сходу. Цьому протидіяв народний характер, безперервна боротьба за незалежність і християнський запал.
Пишність французького мистецтва гармонійно поєднується з фантастичною розкішшю мавританської орнаментики й обробки деталей. Вікна значно менші, ніж у французькій готиці
“Золотий вік“ іспанського мистецтва припадає на ХV-ХVІІ ст. – період найвищого розквіту політичної могутності Іспанії. В цей час були створені найкращі твори, а іспанська мова була близька до того, аби стати міжнародною
Блискучу плеяду іспанських живописців започаткував Доменіко Теотокопулі, прозваний Ель Греко.
Він був греком за походженням, народився на острові Крит. Ель Греко, не оцінений при іспанському дворі, їде в Толедо, стає засновником толедської школи і виконує замовлення переважно місцевих монастирів і церков.
Він малює релігійні сюжети.
“Радість у стражданні“ – такий лейтмотив багатьох його робіт. Напруження, збудження, неспокій присутні у всіх його картинах.
Обличчя героїв подовжені, аскетичні, очі посаджені асиметрично і широко розплющені.
Найвидатніший митець “золотого іспанського віку” Дієго Родрігес де Сільва Веласкес.
Дієго Веласкес, видатний представник іспанського бароко, створював складні багатофігурні композиції, правдиво зображуючи людей різного стану в камерних і парадних портретах, зокрема групових.
В останні десятиріччя життя Веласкес створив три найвідоміших свої твори:
– “ Венера із дзеркалом “,
– “ Меніни “,
– “ Прялі “
Груповому портрету під назвою “ Меніни “ (фрейліни) властиві риси жанрового живопису. Стоячи біля мольберта, сам художник (і це єдиний достовірний автопортрет Веласкеса) малює короля і королеву, відображення яких глядачі бачать у дзеркалі.
Національної слави іспанське мистецтво після “золотого віку“ набуло знов лише з появою Гойї
(Фрасіско Хосе Гойя-і-Лусьєнтес).
Гойя з його особливим баченням світу відкрив для іспанського мистецтва цілу епоху, поклавши початок реалістичному живопису Нового часу. Розквіт живописної майстерності Гойї зв’язаний з портретом.
На початку ХХ століття в образотворчому мистецтві при всій різноманітності його течій простежується також дві тенденції: пошук нових форм реалізму і відхід від принципів тієї реалістичної системи,
яка була властива європейському мистецтву ще з епохи Ренесансу.
Це мистецтво модерністське, котре щоразу виступає з позиції відкриття нових шляхів і тому оголошує себе авангардом.
Однією з авангардистських течій, що з’явилася у перше десятиліття ХХ ст., але живуть і понині, став
сюрреалізм (фр. надреальне). У живопису сюрреалізму головне – впливати на глядача асоціаціями, тому в ньому важке зависає, тверде розтікається, м’яке костеніє, мертве оживає, міцне руйнується, живе перетворюється на гнилизну і порох.
Дуже талановитий живописець, автор книг про себе, богохульник і католик, мультимільйонер, містифікатор і цинік, він вів сприймача у світ маячних асоціацій. Дослідники вказують на два методи в його творчості: або він вводив у нереальний, фантастичний пейзаж предмети буденні, або спотворював реальні до страхітливого образу.
матеріали до уроку: скачати Видатні живописці Іспанії
