Свято Букваря. Сценарій

Мета. Підвести підсумки вивчення Букваря; виховувати повагу до книги як до джерела знань, цікавість до читання; розвивати акторські здібності шляхом залучення до інсценування, почуття дружби;  переконати, що добре навчання в школі – обов’язок кожного школяра. Свято Букваря

 

ВЧИТЕЛЬ

В житті все починається з малого: з зерняти –  хліб, с промінчика – сонечко, з цеглини – будинок, а знання – з першої книги кожної людини – Букваря.

Сьогодні ми зібралися для того щоб сказати добрі слова тому, хто був другом для нас з вересня до сьогоднішнього дня, хто весь цей час мовчав, але кожну мить навчав нас доброму,  справедливому та хорошому. Своїм умінням читати т писати ми завдячуємо цій книзі – книзі, з якої починають навчатися всі:інженери та академіки, лікарі та президенти, космонавти та кухарі. Саме на честь нього у нас сьогодні свято – Свято Букваря.

Учні читають по черзі вірши:

1. Любі гості, мами й тата

В нас Букварикове свято

Добре, що прийшли до нас

В наш прекрасний, світлий клас

 

2. Ми всіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо

Бо всі вже букви знаємо

Й книжки читати вміємо

 

3. Букви старанно вивчали,

Знаєм їх від А до Я

І сторіночку останню

Прочитали Букваря.

 

4. Наші любі мами й тата!

Ми вам будем звітувати,

Що за рік навчились в школі,

Що     б потішить вас доволі.

 

БУКВАРИК:

Я – Буквар, ваш добрий друг,

Я – початок всіх наук

Я багато літер знаю,

Першокласників навчаю.

Мої білі сторінки

Усім вам помічники!

(Виходять діти-літери)

УЧЕНЬ

Ми літери відомі,

Ми кожному знайомі,

Але про кожну літеру

Ви знаєте не все.

Ми літери не звичні,

Ще й дуже симпатичні,

Бо кожна жарт чи віршик,

Чи загадку несе.

 

ВЧИТЕЛЬ

Перекличка; раз, два, три!

Перша букво, говори!

(Діти по черзі розповідають вірши)

А. Всім відомо: Буква «А» Алфавіту голова!

Б. Йшов баранчик з нами в ліс, На рогах травичку ніс,

В. Буква «Ве» така цікава: Стовпчик — зліва, дужки — справа.

Г. Буква «Ге» як кочерга, В неї є одна нога.

Ґ . «Ґе» вгорі ріжечок має, Кожен першокласник знає.

Д. Подивись: маленькій дім. Буква «Де» — як дах на нім.

Е. Далі після букви «Д» Йде зубаста буква «Е».

Є. «Язичок у мене є!» — Вихвалялася буква «Є».

Ж. Сніжинка не розтане вже, Бо ця сніжинка буква «Же».

З. Наче рідні дві сестри — Буква «Зе» і цифра три.

І. Буква «І» — як одиниця,  Гостронога, наче спиця.

И. Намалюю палки три, От і вийде буква «И».

Ї. Це чиї крапки? «Мої!» — закричала буква «ї»

Й. «И» у шапочці новій Перетвориться на «ій».

К. Як пів букви «Же» — така Ця кумедна буква «Ка».

Л. Лис ласкає лисеня, А лосина лосеня, Лев ласкаво лапою Левеня поляпує.

М. Буква «еМ» — як дві гори, Що стоять, мов дві сестри.

Н. — Чи це буква, чи драбина? —  Дивувалася дитина.

— Ну, якщо один щабель, То, звичайно, буква “еН”.

О. Буква «О» така от кругла, Хто не бачив — подивись;

Наче сонця, наче бублик, Мов обручик — хоч котись.

П. На хокеї, на футболі, Буква «Пе» — ворота в полі.

Нам знайома буква ця — Ніби планка на стовбцях.

Р. Тигреня весь день ричало, Букву «еР» — воно вивчало.

С. Придивіться вночі до небес, Світить місяць там буквою «еС»

Т. Букву «Те» потрібно знати, З неї пишуть слово «тато».

У. Сказав горобчик: «Букву “У” Боюсь я дуже, татку!»

Татусь питає: «А чому?» — «У» — схожа на рогатку!

Ф. Що це? Ключик від замка? Ні! Це буква «еФ» така.

Х. Хрюша хрестики малює. Ну й художник — ха! ха! ха!

«Це не хрестик! — каже Хрюша. Я вивчаю букву “Ха”».

Ц. Буква «Це» — внизу гачок, Наче з краником бачок.

Ч. «Че» з четвіркою так схожі! Хто їх розрізнити зможе?

Ш. Три стовпці, внизу межа – От і вийшла буква «Ша».

Щ. Букву «Ща» впізнає кожен, «Ща» на щітку трохи схожа.

Ь. Я не шість, я — м’який знак, Це повинен знати всяк.

Ю. Буква «Ю» — вона така: Бублик став коло кілка.

Я. — Я і буква, Я і слово! — Вихвалялась буква «Я». —

Та чомусь у алфавіті стала аж позаду я.

 

ВЧИТЕЛЬ.

Як добре наші учні вивчили букви. Але на цьому ваше навчання не закінчується, є ще багато книжок які будуть вас супроводжувати в школі. Час з ними трішки познайомитися, вони також до нас прийшли на свято Букваря.

УКРАЇНСЬКА МОВА

Я – не з лісу, я – не з поля,

Не легка у мене доля.

Через радість та біду

Я з  віків до вас іду.

Я дитину колихала,

Батьківщину захищала.

І від роду і до роду

Зберігала свою вроду.

Всі народи мову знають.

Всі пісень своїх співають.

Бо хто має мову рідну,

Той багатий , а не бідний!

 

МАТЕМАТИКА

Раз, два, три, чотири, п’ять!

Діти вміють рахувать.

Якщо хто мене не знає

Хай даремно не гуляє,

А щоб весело гуляти

Треба всі уроки знати

 

ЧИТАНКА

Я читанка,

Я буду вас навчать

І з вами буду розмовлять

Про наш прекрасний час

 

УЧЕНЬ

Сюди, у залу, нас, на наше свято
Прийшло уже книжок багато.
Ми будемо науки вчити,
Щоб мудро в цьому світі жити.
Але найбільшу славу, ще раз повторю,
Складаємо сьогодні — Букварю.
Це він нам радо, щиро й без вагань
Подарував основу знань!

БУКВАР

Я вас прошу не лінуватись

І вчить уроки день при дні.

І берегти книжки!

Віднині — найперші друзі вам вони.

(залишає сцену)

ВЧИТЕЛЬ

На наше свято завітав директор нашої школи, ще раз упевнившись, що дітки навчились читати і писати хоче вам вручити свідоцтва про закінчення курсу по букварю і присвоїти вам звання – читач.

(Нагороджують грамотами)

 Дорога, класна родино, шановні гості!

Наше Свято Букваря добігає кінця. Ми щиро вдячні всім, хто завітав до нас на наші перші жнива. Сподіваємося, що зібрані зернятка знань проростуть рясним урожаєм у майбутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться в серцях нашого найдорожчого скарбу — дітей — назавжди.