Гаджети, сучасне дитинство

Гаджети. Цифровий світ накладає відбиток на особистість дитини. Багато яскравих образів, надлишок інформації, онлайн-ігри, стрічки в соцмережах – все це знижує здатність мислити системно і погано позначається на успішності. Щоб розвинути у школяра здатність до аналізу та логіки, не позбавляючи його доступу до гаджетів, важливо стежити за якістю споживаного контенту,

Мозок найбільш пластичний і сприйнятливий до змін саме в ранньому віці – особливо це стосується періоду до 10 років. Але навіть у підлітка нові нейронні зв’язки формуються у кілька разів активніше, ніж у дорослої людини: мислення, творчі навички, почуття починають розвиватися вже після трьох років, і основну роль у цьому процесі грає довкілля. Сьогодні взаємини дитини з нею багато в чому визначають гаджети.

Цифрова реальність

Ще кілька років тому дитина пізнавала навколишній світ через активну взаємодію з предметами та іграшками. Користь тієї ж пірамідки величезна: спроби зібрати її розвивають логіку, покращують координацію, вчать сприйняттю кольору та розміру. Всі ці вміння, формуючись у перші роки життя, згодом впливають і успіхи у школі. Сьогодні ж конструктори та кубики все частіше поступаються місцем мультфільмам, заводним машинкам, музичним телефонам — речам, які, безумовно, приваблюють інтерес дитини і можуть зайняти її на більший час, але не допомагають так само добре розвивати складні функції.

Чим старша стає дитина, тим більше часу вона проводить часу за екраном смартфона, планшета, ноутбука: за даними Common Sense Media, американські підлітки занурені у свої телефони більше 7 годин на день, а діти від 8 до 12 років майже 5 годин. Російські школярі поводяться майже так само: як повідомив Герман Греф на Східному економічному форумі – 2019, щодня вони проводять із гаджетами в середньому по 6 годин 20 хвилин. І питання, чи варто обмежувати цей час і як це зробити, — одні з найсуперечливіших і найболючіших для багатьох батьків.

З одного боку, повністю забороняти користуватися електронними пристроями нерозумно: «цифра» грає у нашому житті величезну роль, яку неможливо ігнорувати. До того ж, зараз гаджети — один із найважливіших засобів соціалізації для підростаючого покоління.

З іншого боку, постійне «зависання» перед екраном сприяє формуванню кліпового мислення, у якому мозок налаштований сприйняття інформації через короткі яскраві образи. Таке мислення протилежне системному, що характеризується здатністю вибудовувати взаємозв’язки між явищами, самостійно робити висновки, аналізувати інформацію та виявляти закономірності.

Кліпове та системне

Кліпове мислення має свої позитивні сторони: воно захищає мозок від інформаційних перевантажень, дозволяє легко включатися в роботу, освоювати новий матеріал, підлаштовуватися під будь-які зміни, розвиває багатозадачність. Наші діти, безумовно, набагато швидше за нас обробляють інформацію, легко орієнтуються в нових цифрових продуктах, оперативніше реагують на будь-які стимули. Людина з кліповим мисленням зазвичай не має труднощів з тим, щоб під час розмови з колегою одночасно відповідати на лист клієнта, вносити зміни в документ і принагідно переглядати стрічку в Instagram — якість, яку оцінять багато роботодавців, які люблять «багаторуких» співробітників.

Але такий тип мислення має багато недоліків: люди з «перекосом» у його бік погано працюють самостійно, не справляються з великими обсягами інформації. Звикнувши до лаконічних підписів, яскравих ілюстрацій та коротких відео, вони часто не здатні подужати багатосторінковий текст і починають відволікатися вже на п’ятій хвилині лекції. У них низька концентрація уваги, погана довгострокова пам’ять, відсутня здатність робити аналітичні побудови та вибудовувати логічні ланцюжки. Представникам «кліпового» покоління складно побачити картину цілком і врахувати всі фактори, щоб зробити правильні висновки: мозок перестає фіксувати подробиці та спрощує ситуацію — а це природно впливає на успішність у школі, результати іспитів та кар’єрні успіхи.Крім того, такі люди легко піддаються маніпуляціям та навіюванню, оскільки у них погано розвинене критичне мислення з його невід’ємним елементом – умінням ретельно аналізувати контекст.

І хоча людина з кліповим мисленням зможе краще впоратися з великим обсягом нескладних термінових завдань, але в подальшій кар’єрі, як правило, їх випереджають колеги з розвиненою здатністю мислити системно: робити правильні висновки, помічати протиріччя, враховувати контекст, будувати прогнози з урахуванням багатьох факторів.

Онлайн-тренування

Доводиться визнати, що від споживання цифрового контенту, який зумовлює слабке системне мислення, сьогодні відмовитися неможливо, та й не корисно. Батькам має сенс направити свої зусилля у двох напрямках: по-перше, стежити за тим, скільки часу дитина проводить перед екраном, а по-друге, забезпечити фактори та процеси, які розвиватимуть у нього здатність до аналізу, логіки та обробки інформації.

Що стосується обмежень на гаджети, тут більше працюють не так заборони (які завжди можна обминути), як особистий приклад: якщо батьки постійно залипають у телефонах, складно очікувати, що дитина поводитиметься інакше. Крім того, час, що звільнився, треба зайняти чимось рівноцінним за інтересом — життя дитини не повинно вичерпуватися школою і гаджетами. Добре, щоб він мав якесь хобі: спорт, танці, малювання — заняття, які сприятимуть розвитку креативних навичок. Тут теж висока роль батьків, які можуть показати дитині різні можливості та захопити її.Нарешті, цифровий простір який завжди рівнозначно марному. Так, часто діти проводять час за екраном, граючи або переглядаючи відео в TikTok, але це не означає, що в онлайн-світі недостатньо корисного контенту, навчальних платформ, ігор, цікавих документальних фільмів і якісних художніх творів.

Мільйони школярів вже сьогодні самостійно та разом з учителем проходять онлайн-курси, олімпіади та навчальні ігри з тем шкільної програми, розвивають soft skills, навчаються програмування. Тобто діти отримують важливі знання у зрозумілому для них інтерактивному форматі: проводять час із користю та з інтересом.